Перейти до основного вмісту

Станіслав Кононович Славич-Приступа

 До 100-річчя від дня народження С. К. Славича-Приступи (1925 – 2013), українського  письменника, журналіста, громадського діяча.

 

image

Станіслав Кононович Славич народився 10 липня 1925 року в Харкові. Учасник Другої світової війни. Перебував у партизанському загоні, на фронті.

 У 1947-1952 роках С. Славич – студент відділення журналістики Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 1954 року за станом здоров'я (туберкульоз) Станіслав Кононович переїхав до Ялти. Працював журналістом  в «Курортной газете» та інших виданнях, на телебаченні, кіностудії.

Письменницький дебют молодого журналіста відбувся в 1958 році в журналі «Новый мир». 1959 року побачила світ перша книга письменника «Тишина» и другие рассказы.

У 1963 році С. Славича за звинуваченнями офіційної літературної критики у «відході від принципів соціалістичного реалізму» було звільнено з газети. Майже десятиліття його твори не друкували Під час вимушеного мовчання письменник продовжував літературну діяльність і сподівався на зустріч із своїм читачем.

            З 1970-х творче життя автора стабілізується. У цей період видано близько 15 книг. У 1971 в Сімферополі була видана книга документальної військової прози «Сто часов». У наступні роки, побачили світ книги «Крымские повести» (1974), «Разведчика звали «Юнга» (1974), «Послесловие к подвигу»(1975). «Хочу дружить с дельфином» (1976), «Последний отпуск» (1978), «Дождливое лето» (1989) та ін. Повість «Три ялтинских зимы» перевидавалась тричі. Останнє, розширене і доповнене видання вийшло у 2005 році.

Вагоме місце в діяльності С. К. Славича посідала краєзнавча робота. Він автор книг : «Керчь» (1973, 1976), «Керченские маршруты» (1978, 1986), «Южный берег Крыма» (1980) та туристичних путівників. Авторству письменника належить ряд резонансних нарисів і статей з питань  екології, містобудування, міжнаціональних відносин.

За сценаріями Славича знято багато документальних фільмів та три повнометражних ігрових.

Твори письменника друкувалися в кримських виданнях «Севастополь», «Крымские пенаты», «Брега Тавриды», в журналах «Радуга», «Новый мир», «Юность» та ін.

С. К. Славич – заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим (2007), лауреат літературних премій.

Помер письменник 27 лютого 2013 року. Похований в Ялті.

Джерело:https://nlu.org.ua/event.php?id=1446


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стань частинкою великої команди!

Група активних шкільних бібліотекарів, які вміють працювати по-новому, взяла за мету створити єдиний каталог (базу даних) шкільних бібліотек України, який покаже як вміють працювати шкільні бібліотекарі та надасть можливість заявити про себе. Розкажіть про свої успіхи! Настав момент, коли саме МИ МОЖЕМО і МАЄМО щось змінити в своїй професії! Шукайте свою бібліотеку, а якщо не знайшли то в коментарях дописуйте назву веб-сторінки (сайт, блог, FB, канал You Tube, Tik Tok та ін) та посилання.

Мігай Мункачі

 🎨 Мі́гай Му́нкачі (справжнє ім'я Міхаель фон Ліб) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця. 🟠 ЖИТТЄПИС: Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині соляного офіцера, німця фон Ліба. Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 1862—63 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті.  Навчався у Віденській Академії мистецтв (1865), Мюнхенській Мистецькій академії (1866—68), 1868—69 роках навчається в Дюссельдорфі. У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу...