АННА ЯРОСЛАВНА

5 вересня вважається днем пам’яті Анни Ярославни – доньки Київського князя Ярослава Мудрого, яка згодом стала королевою Франції Анною Київською. Цього дня у монастирі у місті Санлісі - курортному містечку неподалік від Парижа - відбуваються заходи з вшанування пам'яті Анни Київської. Тут є її могила та встановлено пам'ятник відомій киянці, подарований Україною в 2005 р. До слова, пам'ятники Анні є також в Києві, Тулузі (Франція), Кракові (Польща), Арлоні (Бельгія), Джакарті (Індонезія).

Вона недарма належить до найвідоміших і найвпливовіших жінок України - мати і бабуся десяти королів Франції була надзвичайно розумною і вольовою, а її краса доповнювалася королівською культурою поведінки. Власне, багато в чому завдяки їй почався справжній розквіт Франції європейської держави, а Париж став культурною столицею.

Як пишуть дослідники, розум цієї жінки вражав французів. В одному з листів до Анни папа римський Миколай II писав, що дуже цінує її доброчесність, королівську гідність і повагу до церкви. Факти свідчать про те, що дружина короля Генріха І займала неабияке становище в тогочасному французькому суспільстві і разом із своїм чоловіком брала діяльну участь у керуванні державою. У Франції Анна поширювала ті традиції поваги до освіти - «вчення книжного», що визначали атмосферу й дух суспільства, у якому пройшли її дитячі роки і юність.

Після смерті Генріха І в 1060 році Анна зберігала титул королеви та була регентом (правителем) до повноліття свого сина короля Філіпа І. У цьому ж році вона заснувала в містечку Санліс, за 40 кмвід Парижа, монастир св. Віцента (Вікентія). І нині в Санлісі, у колишньому абатстві Сан-Венсан, зберігається каплиця часів Анни Ярославни, перед якою стоїть скульптура Анни на повний зріст. На голові в неї королівська корона, в одній руці - королівський скіпетр, у другій - модель церкви. На постаменті пам'ятника - напис: «Анна руська, королева французька, засновниця собору в 1060 р.»

До наших днів зберігся також ще один цікавий документ, який містить у собі пам'ять про Анну Ярославну. Це грамота Суассонському абатству, надана Філіппом І. Як відзначав свого часу один із французьких дослідників, "на тій грамоті королева не задовольнилася звичаєм свого часу покласти знак хреста перед своїм підписом, виписаним рукою писаря. Навпаки, вона поклала своє ім'я і свій титул материнською мовою і слов'янськими буквами: Ана рьина" (тобто "Анна королева").

Образ киянки, французької королеви Анни впродовж тривалого часу надихає вітчизняних і зарубіжних митців на створення літературних творів. Вона постає перед нами зі сторінок п'єси «Ярослав Мудрий» українського драматурга Івана Кочерги, роману "Диво" Павла Загребельного. За мотивами твору А. Ладинського було поставлено фільм «Ярославна - королева Франції». Французька письменниця Режін Дефорж написала історичний роман «Анна Київська».