Всеволод Нестайко - володар країни сонячних зайчиків

 (1930-2014)

ЗО січня 1930 Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько.

1933 Сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом».

1943 З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мама організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли — Всеволода прийняли зразу до шостого класу.

1947 Скінчивши десятирічку,майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими й голодними були повоєнні роки Всеволода Нестайка, але то були роки юності й студентства, які запам'ятовуються на все життя.

1950-1956 В. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь».

1952 Всеволод Зіновійович закінчує філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. А перед тим, у 1950 році, Нестайків однокурсник Олег Микитенко вступає до аспірантури й залишає роботу в дитячому журналі "Барвінок". "Я став працювати замість нього літредактором-коректором. Відтоді й почався мій зв’язок з українською дитячою літературою", – згадує згодом Всеволод Зіновійович. У "Барвінку" молодий письменник почав друкуватися й спілкуватися з класиками – Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським.

1956-1987 Всеволод Нестайко завідував редакцією у видавництві «Веселка».

1956 Перші оповідання для дітей Всеволод Зіновійович Нестайко почав друкувати в журналах "Барвінок" та "Піонерія". Перша книжка під назвою "Шурка і Шурко" побачила світ. Цього ж 1956 року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників.

1956 - 1976 Свій шлях у дитячій літературі Всеволод Зіновійович засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них "В Країні сонячних Зайчиків" (1959), "Супутник ЛІРА-3" (1960), "Космо-Натка" (1963), "Робінзон Кукурузо" (1964), "Тореадори з Васюківки" (1973), "Одиниця з обманом" (1976) та інші.

1957 Нестайко одружується, дружина Світлана Пилипівна супроводжує письменника на протязі всього його життя.

1963 Роман Тореадори з Васюківки. Вперше видавався у 70-тих роках видавництвами "Веселка" та "Школа". За часів незалежної України твір було надруковано видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Роман складається із трьох частин: "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих". Героями повісті є Ява та Павлуша. Роман зазнав другої редакції у 2004 році: було видалено ідеологічні нашарування, деталі, незрозумілі після розпаду СРСР, і додано нові сюжети.

1968-1969 Телефільм "Тореадори з Васюківки" одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Його замовили загалом 72 країни світу. На жаль, в Україні на телеекранах фільм не з’явився. Чиновники від культури знайшли в ньому наклеп на радянську дійсність, а героїв визнали "нетиповими піонерами".

1979 Трилогію "Тореадори з Васюківки" внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

1984-1985 Кінофільм "Одиниця з обманом" премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).

1982 За повість-казку "Незвичайні пригоди у лісовій школі" Всеволод Нестайко був удостоєний премії ім. Лесі Українки.

2004 У донбаському місті Дружківка працює дитяча бібліотека імені В.З. Нестайка.

16 серпня 2014 року класик української дитячої літератури відійшов у вічність.