С. Лем

 Станіслав Герман Лем (12.09.1921-27.03.2006), польський мислитель, письменник-фантаст та футуролог.

С. Лем народився у м. Львів. Саме у цьому місті він навчався в гімназії та університеті, сформувався як особистість, написав перший роман і прожив першу третину свого життя. Пізніше, у дорослому житті, письменник яскраво розповів про все це в автобіографічній книзі «Високий Замок». Але достеменно розповідати про дитячі і юнацькі роки та відносини з батьком та матір'ю ніколи не любив.

17 липня 1945 р. родина Лемів репатріювалася до Кракова. Леми взяли з собою кілька валізок і пару книжок. Все інше - меблі, батькові лікарські інструменти, колосальну бібліотеку польською, французькою, німецькою мовами родині довелося залишити. Станіслав за наполяганням батька, також лікаря, вступив на медичний факультет Ягеллонського університету.

З дитинства хлопець любив читати книги і мав невгамовну фантазією, що змушувала хлопчика придумувати фантастичних тварин, королівства, яких не існує з повним набором атрибутики і виписувати самому собі пропуски в фантастичні світи, що приховують небачені скарби.

Ще студентом, у 1946 р. друкував оповідання, а у 1948 р. написав роман «Шпиталь Преображення», який згодом включив до трилогії «Незагублений час», значно «обтесавши» його під тиском тодішньої догматичної критики. Але й це не допомогло, і опублікувати трилогію він зміг лише у 1955 р., коли змінилася політична ситуація в країні.

Можливо, саме невдача із реалістичною прозою наштовхнула молодого автора на думку про фантастику. У 1951 р. вийшла книга «Астронавти», яка й принесла письменникові всесвітню популярність. Роман є оптимістичною утопією, яку автор недолюблював, як і подібна за настроєм «Магелланова хмара» (1955).

Творчий доробок С. Лема – це 16 романів та десятки повістей і оповідань. Переважно це були твори класичної наукової фантастики (англ. Science Fiction) про космічні подорожі, роботів, далекі планети, а також сатирично-пародійні твори, такі як «Кіберіада», «Казки роботів», «Полювання», «Повторення».

Також С. Лем чимало зробив у царині есеїстики, розмірковуючи над проблемами свого жанру, а через них – над шляхами розвитку науки, технічного прогресу та усього людства: «Діалоги» (1957), «Сума технологій» (1964), «Філософія випадку» (1968), «Фантастика й футурологія» (у 2-х тт., 1970), «Уявна величина» (1973), «Роздуми та шкіци» (1975), «Бібліотека XXI століття» (1986). 

Окрім того, у Станіслава Лема є твір традиційного детективного жанру «Слідство» (1959). 

С. Лем заснував новий літературний напрямок – фантастичний гротеск.

Автор використовував наукові ідеї як літературно-художній засіб.

У своїх романах він показував утопічні світи та цивілізації, розмірковував про майбутнє, розвиток техніки та роботів, проблеми спілкування та порозуміння в суспільстві.

📖«Соляріс» (1961) – найвідоміший роман письменника.

Твір присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина як на Землі, так і за її межами. В романі автор розмірковує над дослідженням людиною всесвіту, пошуком невідомого, контактів з іншими цивілізаціями та природою цих пошуків та висловлює думку, що люди не шукають невідоме, а шукають щось схоже на себе.

Основну думку роману «Соляріс» Лем помістив в один крилатий вислів: «Поміж зірок нас чекає Невідоме». Сам Лем вважав цей роман найкращою своєю роботою.

Один із беззаперечних шедеврів С. Лема – цикл «Із зоряних щоденників Ійона Тихого». У цьому циклі є все те, за що поціновувачі такого виду літератури люблять Лема: іскрометний гумор, і дивоглядні ідеї, і тонка іронія, і подиву гідна мудрість. Такої ж любові читача заслуговує і заголовний герой - зоряний капітан і невтомний дослідник космосу Ійон Тихий, який знай мандрує собі світами.

Взагалі то, С. Лем похмуро дивився на перспективи людства, малюючи технократичний світ майбутнього, в якому людям не залишилося місця. Він передбачив і появу віртуальної реальності, і спробу створення лазерного щита, і досягнення генної інженерії, і навіть крах комунізму. А ще письменник вірив, що рано чи пізно люди вийдуть в далекий Космос і зіткнуться з позаземними цивілізаціями. І цей інопланетний розум стане для них «дзеркалом», відбившись в якому людство зможе оцінити ступінь власної зрілості.

Станіслав Лем передбачив створення електронних книг.

У романі «Повернення із зірок» (1961), ми читаємо: «Книги були кристалами із записаним вмістом. Їх можна було прочитати за допомогою оптона. Це навіть було схоже на книгу, але з однією-єдиною сторінкою між обкладинками. Після дотику на ньому з'явилося більше карток з текстом». Сьогодні ми називаємо це «Kindle». В цьому ж творі Лем передбачив популярність аудіокниг, які він називав «лектонами»: «Але, як сказав мені робот-продавець, оптони вживалися тепер не дуже часто. Публіка віддавала перевагу лектонам. Вони читали вголос, їх можна було навіть наставити на бажаний тембр, темп і модуляцію».

Інші передбачення Лема:

Клонування. У «Зоряних щоденниках Йона Тихого» у головного героя було безліч копій різного віку. Навіть довелося влаштовувати голосування, щоб вибрати головну. 

Комп'ютери. В «Сумі технології» є так звані фантомати, прообрази сучасних електронних машин.

Інтернет. Уже на початку 50-х Лем припускав, що для збільшення ефективності потужних комп'ютерів належить їх об'єднати в єдину мережу. У своїх «Діалогах» (1957) він називав цей напрямок розвитку цілком реалістичним: поступове накопичення «інформаційних машин» і «банків пам'яті» вело б до появи «державних, континентальних, а потім і міжпланетних комп'ютерних мереж».

Кредитні картки. «Калстери» з «Магелланової хмари» – чим не кредитні картки, що мають високий рівень захисту і можливість проводити багатовалютні розрахунки? 

Тривимірне зображення (формат 3D). В «Сумі технології» діє «фантоматична машина» – генератор, підключаючись до якого людина отримує повний ефект присутності у заданих подіях. 

Сенсорні екрани. Ідея інтерактивної карти з тачскріном у вигляді маленької книжки з «Повернення із зірок» щосили використовується в сучасній техніці.

Смартфони. У  романі «Магелланова хмара» (1955) Лем описує те, що нагадує ранню версію смартфона: маленькі переносні пристрої із постійним доступом до тріонової бібліотеки.

Попри всі ці передбачення, автор попереджає про небезпеку злиття цих реальностей, про поглинання людини несправжньою дійсністю. 

С. Лем – найпопулярніший з авторів Польщі за кількістю перекладів у світі. Його книги перекладені більше ніж 52 мовами світу і видані загальним накладом понад 40 млн. примірників.

Лем входив до Польської асоціації письменників та Пен-клубу.

Письменник - лауреат премії Франца Кафки (1991) та Австрійської державної нагороди з європейської літератури (1985). 

С. Лем підтримував суверенність України. Він дав дозвіл на безкоштовне видання перекладів його творів видавництву «Каменяр». Українською мовою видано твори у п’яти томах («П’ятикнижжя Лемове», 2016-2017, видавництво «Навчальна книга – Богдан»), а також окремі книги: «Із зоряних щоденників Ійона Тихого», «Непереможний», «Соляріс», «Казки роботів», «Фіаско», «Повернення із зірок» та інші. 

Син С. Лема, Томаш Лем, видав збірку спогадів про свого батька під назвою "Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння".