Перейти до основного вмісту

О.Генрі

  


О. Генрі (справжнє ім'я та прізвище - Вільям Сідней Портер; 11.09.1862-05.06.1910), американський прозаїк, загальновизнаний майстер «малого» жанру - оповідання (short-story) в американській та світовій літературі. 

С. Портер народився у м. Ґрінсборо, що в штаті Північна Кароліна. Коли йому було 3 роки від туберкульозу померла мати. Разом з батьком хлопець перебрався жити до бабусі по материній лінії.

Після закінчення школи у віці 16 років Сідней влаштовується працювати в аптеку, а вже за рік здобуває ліцензію фармацевта. В аптеці Портер пропрацював три роки й був змушений переїхати до Техасу через проблеми зі здоров’ям.

В Техасі С. Портер працював на різних роботах серед яких банкір, касир, бухгалтер, землевпорядник. 

У 1894 р. С. Портер береться видавати розважальний журнал - «The Rolling Stone», який був майже цілком заповнений його власними нарисами, жартами, віршами та малюнками. Через рік журнал припиняє своє існування через фінансові проблеми. У грудні 1894 р. Портера було звинувачено у розтраті грошей банка. Після чого автор пів року переховується від правоохоронців у Гондурасі, в Південній Америці.

Згодом Портер повертається в Техас, де його все ж таки арештовують і він три роки проводить у в’язниці, де працює фармацевтом і пише оповідання, підшукуючи собі псевдонім.

У 1898 р. С. Портер був засуджений за неправомірні розтрати під час роботи в банку і посаджений у в'язницю. В цей же час він узяв псевдонім "О. Генрі" і почав активно займатися літературою.

Творчий доробок О. Генрі - 273 новели, поєднані в збірки «Чотири мільйони» (1906), «Непогасний світильник» (1907), «Серце Заходу» (1907), «Голос міста» (1908), «Благородний шахрай» (1908), «Шляхи долі» (1909), «Вибране» (Options, 1909), «Точні справи» (1910) і «Вир» (1910), оповідання, один роман «Королі і капуста» (1904). Повне зібрання творів письменника становить 18 томів.

До збірки «Постскриптуми» (Postscripts), що була видана вже після смерті О. Генрі, увійшли фейлетони, нариси і гумористичні замітки, написані ним для газети «Пошта» (Г'юстон, штат Техас, 1895-1896).

Гуманізм, незалежна демократичність, пильність художника до соціальних умов свого часу, гумор і комедія, які переважають над сатирою, а "втішливий" оптимізм над гіркотою й обуренням - все це в творах письменника.

О.Генрі створив унікальний новелістичний портрет Америки на зорі ери монополій - багатоликої, привабливої, загадкової, жорстокої країни "маленьких американців". 

Герої О.Генрі різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, пралі, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники. Письменник не показував психологічну сторону того, що відбувається. Дії його персонажів не отримують глибокого психологічного мотивування. Звільняючи своїх героїв від "глобальних" роздумів і рішень, О.Генрі ніколи не відвертає їх від моральних орієнтирів: у його маленькому світі діють тверді закони етики, людяності - навіть у тих персонажів, чиї дії не завжди погоджуються із законами. 

Мова новел О.Генрі надзвичайно багата, асоціативна і вигадлива, насичена пародійними пасажами, ілюзіями, прихованими цитатами й усілякими каламбурами. Оригінальність О. Генрі - в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і висловів, та в загальній колоритності діалогів.

Інтерес і співчуття читача до життєвих перепитій клерків, продавчинь, бурлаків, безвісних художників, поетів, акторок, ковбоїв, дрібних авантюристів, фермерів тощо, вважається особливим даром, що властивий О. Генрі-оповідачеві.

У 1918 р. в пам'ять про письменника була заснована Премія О. Генрі (O. Henry Award) - щорічна літературна премія за найкраще оповідання (short story) для американських та канадських авторів, опублікованих в американських та канадських журналах. Переможцями Премії ставали класик американської літератури Т. Капоте, режисер і публіцист В. Ален, «король жахів» С. Кінг, письменник і кіносценарист І. Шоу, письменниця, актриса і педагогиня Д. Айзенберг, автор коротких оповідань П. Байда, письменник і сценарист А. Мальц та інші.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стань частинкою великої команди!

Група активних шкільних бібліотекарів, які вміють працювати по-новому, взяла за мету створити єдиний каталог (базу даних) шкільних бібліотек України, який покаже як вміють працювати шкільні бібліотекарі та надасть можливість заявити про себе. Розкажіть про свої успіхи! Настав момент, коли саме МИ МОЖЕМО і МАЄМО щось змінити в своїй професії! Шукайте свою бібліотеку, а якщо не знайшли то в коментарях дописуйте назву веб-сторінки (сайт, блог, FB, канал You Tube, Tik Tok та ін) та посилання.

Мігай Мункачі

 🎨 Мі́гай Му́нкачі (справжнє ім'я Міхаель фон Ліб) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця.

Станіслав Кононович Славич-Приступа

  До 100-річчя від дня народження С. К. Славича-Приступи (1925 – 2013), українського  письменника, журналіста, громадського діяча.   Станіслав Кононович Славич народився 10 липня 1925 року в Харкові. Учасник Другої світової війни. Перебував у партизанському загоні, на фронті.  У 1947-1952 роках С. Славич – студент відділення журналістики Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 1954 року за станом здоров'я (туберкульоз) Станіслав Кононович переїхав до Ялти. Працював журналістом  в «Курортной газете» та інших виданнях, на телебаченні, кіностудії. Письменницький дебют молодого журналіста відбувся в 1958 році в журналі «Новый мир». 1959 року побачила світ перша книга письменника «Тишина» и другие рассказы. У 1963 році С. Славича за звинуваченнями офіційної літературної критики у «відході від принципів соціалістичного реалізму» було звільнено з газети. Майже десятиліття його твори не друкували...