Перейти до основного вмісту

Про забезпечення функціонування української мови як державної

 

Інформація Уповноваженого із захисту державної мови

 щодо норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які стосуються використання державної мови у діяльності бібліотек

Чинні норми

1. Згідно із частиною першою статті 12 Закону робочою мовою діяльності підприємств, установ та організацій (у т.ч. бібліотек) державної і комунальної форм власності у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

Крім того, відповідно до підпункту 16 частини першої статті 9 Закону володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані посадові та службові особи підприємств, установ і організацій (у т.ч. бібліотек) державної і комунальної форм власності.

Частиною п’ятою статті 13 Закону визначено, що мовою локальних актів, що регулюють діяльність підприємств, установ та організацій (у т.ч. бібліотек) державної і комунальної форм власності, є державна мова.

2. Відповідно до статті 28 Закону інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою.

3. Відповідно до частини першої статті 29 Закону мовою публічних заходів є державна мова. Публічними заходами є, зокрема, збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, доступні або відкриті для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу, що організовуються повністю або частково органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, організаціями, а також суб’єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності.

4. Згідно із статтею 32 Закону та статтею 6 Закону України «Про рекламу» мовою реклами в України є державна мова.

5. Відповідно до статті 20 Закону трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.

6. Згідно з частиною третьою статті 27 Закону у роботі підприємств, установ і організацій (у т.ч. бібліотек) державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою. Під час закупівлі комп’ютерних програм для підприємств, установ і організацій (у т.ч. бібліотек) державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою.

7. Відповідно до норм статті 30 Закону мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації (у т.ч. бібліотеки) всіх форм власності здійснюють обслуговування споживачів (громадян) державною мовою.

8. Відповідно до статті 22 Закону мовою науки в Україні є державна мова.

У разі підготовки та публікації бібліотекою наукових видань, такі видання публікуються державною мовою, англійською мовою та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. У разі публікації англійською мовою та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою.

У разі проведення у бібліотеці публічних наукових заходів (наукових конференцій, круглих столів, симпозіумів, семінарів, наукових шкіл тощо), мовою таких публічних наукових заходів є державна мова та/або англійська мова.

Мовою публічних наукових заходів на тему певної іноземної мови (мовознавство) або іноземної літератури може бути відповідна іноземна мова.

Якщо проведення наукового заходу здійснюється іноземною мовою, організатори зобов’язані повідомити про це учасників заходу заздалегідь. У такому разі здійснення перекладу державною мовою не є обов’язковим.

За будь-яких обставин особа, яка бере участь у будь-якому публічному науковому заході, не може бути позбавлена права використовувати державну мову.

 

Норми, що набирають чинності 16 липня 2021 року

9.  Відповідно до статті 23 Закону у разі проведення на території бібліотеки культурно-мистецьких, розважальних або видовищних заходів мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм.

Супровід (конферанс) культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. У разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою. Особливості супроводу (конферансу) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні, що проводяться на виконання міжнародних зобов’язань перед Європейською мовною спілкою, визначаються домовленістю сторін. Законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України можуть встановлюватися особливості використання мов корінних народів, національних меншин України під час супроводу (конферансу) культурних заходів, організованих відповідною меншиною.

Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи виготовляються державною мовою. В оголошеннях, афішах, інших інформаційних матеріалах допускається використання інших мов поряд з державною мовою, при цьому текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов’язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, охоронюваних законом торговельних марок (знаків для товарів і послуг).

У разі проведення на території бібліотеки мистецьких виставок, мовою таких мистецьких виставок є державна мова.

Інформаційна продукція про виставку виконується державною мовою, а за потреби - також іншими мовами.

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стань частинкою великої команди!

Група активних шкільних бібліотекарів, які вміють працювати по-новому, взяла за мету створити єдиний каталог (базу даних) шкільних бібліотек України, який покаже як вміють працювати шкільні бібліотекарі та надасть можливість заявити про себе. Розкажіть про свої успіхи! Настав момент, коли саме МИ МОЖЕМО і МАЄМО щось змінити в своїй професії! Шукайте свою бібліотеку, а якщо не знайшли то в коментарях дописуйте назву веб-сторінки (сайт, блог, FB, канал You Tube, Tik Tok та ін) та посилання.

Станіслав Кононович Славич-Приступа

  До 100-річчя від дня народження С. К. Славича-Приступи (1925 – 2013), українського  письменника, журналіста, громадського діяча.   Станіслав Кононович Славич народився 10 липня 1925 року в Харкові. Учасник Другої світової війни. Перебував у партизанському загоні, на фронті.  У 1947-1952 роках С. Славич – студент відділення журналістики Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 1954 року за станом здоров'я (туберкульоз) Станіслав Кононович переїхав до Ялти. Працював журналістом  в «Курортной газете» та інших виданнях, на телебаченні, кіностудії. Письменницький дебют молодого журналіста відбувся в 1958 році в журналі «Новый мир». 1959 року побачила світ перша книга письменника «Тишина» и другие рассказы. У 1963 році С. Славича за звинуваченнями офіційної літературної критики у «відході від принципів соціалістичного реалізму» було звільнено з газети. Майже десятиліття його твори не друкували...

Мігай Мункачі

 🎨 Мі́гай Му́нкачі (справжнє ім'я Міхаель фон Ліб) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця. 🟠 ЖИТТЄПИС: Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині соляного офіцера, німця фон Ліба. Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 1862—63 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті.  Навчався у Віденській Академії мистецтв (1865), Мюнхенській Мистецькій академії (1866—68), 1868—69 роках навчається в Дюссельдорфі. У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу...