Тельнюк Станіслав Володимирович

 Тельнюк Станіслав Володимирович (26 квітня 1935, Іскрівка – 31 серпня 1990, Київ. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).) – український поет, прозаїк і літературний критик.

Біографічні відомості

Народився 26 квітня 1935 року в селі Іскрівці (зняте з обліку 1973 року) Якимівського району Запорізької області в родині агронома. Прізвище його батька було Тельнюк-Демірскі-Адамчук. Він був великим оригіналом, мав чотирьох дітей і дав їм різні прізвища. Тому Станіслав, який був старшим сином, його рідний брат Тельнюк-Адамчук, і сестри мали різні частини цього прізвища. Володимир Тельнюк-Адамчук став відомим математиком і астрономом, директором Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В 1954 році Станіслав Тельнюк закінчив Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище; в 1959 році – факультет журналістики Київського університету.

В 1962–1966 роках працював у редакції газети «Літературна Україна», далі відповідальний секретар Комісії критики та теорії літератури Спілки письменників України.

У 1976–1977 роках працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі.

Лауреат Республіканської комсомольської премії імені Миколи Островського за 1984 рік.

Співініціатор і співзасновник масового політичного об’єднання «Народного руху України за перебудову».

Могила Станіслава Тельнюка

Батько українських співачок Лесі і Галі Тельнюк, учасниць дуету «Сестри Тельнюк».

Творчість

Друкувався з 1952. Видав 8 збірок поезій, зокрема:

«Леґенда про будні» (1963), «Залізняки» (1966), «Опівнічне» (1972), «Робота» (1976), «Мить» (1985);

повісті: «Туди, де сонце сходить» (1967), «Грає синє море» (1971); «Яром-долиною…» (1987);

літературно-критичний нарис «Червоних сонць протуберанці» (1968);

працював також як перекладач, перекладав з 15 мов (зокрема з кількох тюркських мов). У 1960-х роках у самвидаві були поширені сатиричні поезії Станіслава Тельнюка проти русифікації.

Увічнення пам’яті

На честь Станіслава Тельнюка названий астероїд головного поясу 7632 Станіслав, відкритий 20 жовтня 1982 року українським астрономом Людмилою Карачкіною. Астероїд з наступним номером – 7633 Володимир, відкритий нею ж наступного дня, отримав ім’я брата Станіслава Тельнюка – Володимира.

Примітки

Вишуканий симбіоз музики і слова. Українсько-польський двотижневик «Волинський монітор». 26.06.2014. Процитовано 05.07.2018.

Володимир Володимирович Тельнюк-Адамчук (1936–2003). Український астрономічний портал. Процитовано 05.07.2018.

Процес перебудови в СРСР та її наслідки для України

(7632) Stanislav = 1972 TC1 = 1982 UT5 = 1984 FP. The Minor Planet Center. Смітсонівська астрофізична обсерваторія. Процитовано 09.07.2018.

(7633) Volodymyr = 1982 UD7 = 1986 UF. The Minor Planet Center. Смітсонівська астрофізична обсерваторія. Процитовано 09.07.2018.

Література

Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. – Париж, 1955–2003;

Письменники Радянської України:1917–1987: Біобібліогр. довідник. К.,1988. С. 584;

Літературне Запоріжжя: біобібліогр. довідник. Запоріжжя, 2002. С. 50.

Джерела:

https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1900

https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1900&page=2

https://www.rulit.me/authors/telnyuk-stanislav-vladimirovich

http://sites.znu.edu.ua/news_details/news_id=7299&lang=ukr