Перейти до основного вмісту

Володимир Львович Єшкілєв








Народився 23 травня 1965 р. в Івано-Франківську, Українська РСР.



Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер— Прикарпатський університет імені Василя Стефаника) (1988). У 1988—1998 рр. працював учителем історії і правознавства (в івано-франківських середніх школах № 18 і № 12) та викладачем (з 2001 р.— старшим викладачем, з 2004 до 2011 рр.— на посаді доцента) Західно-українського економіко-правничого університету. Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. З 2018 р. активно займається кінодраматургією. Член Асоціації українських письменників (з 1997 р.), Національної спілки письменників України (з 2012 р.). Живе в Івано-Франківську. Одружений.

Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Не належить до жодної літературної школи, виробив власний прозовий стиль, метафоричний, насичений змістовими парадоксами та спрямований на інтертекстуальну гру з читачем. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. Його романний кейс можна умовно розділити на чотири магістралі: історичну, фантастичну, артгаузну та конспірологічну. Першим романом був Адепт (у співавторстві з О.Гуцуляком), найновіший — "Патерн", вийшов друком у 2021 р. Роман "Втеча майстра Пінзеля" (2007) отримав диплом IX Всеукраїнського рейтингу Книжка року в номінації "За найкращий видавничий проект — 2007" та зайняв перше місце в Топ-10 книг за версією журналу "Афіша" (2008), роман "Богиня і Консультант" (2009 р.) був нагороджений Міжнародною літературною премією "Портал", а роман "Каїн" здобув перше місце у рейтингу "Книжка року-2020" у номінації "Жанрова література".

Автор культурологічного терміну Станіславський феномен, що описує появу в Івано-Франківську на початку 90-их років групи письменників та художників, зорієнтованих на цінності дискурсу Постмодернізму. Визначив цей феномен як поєднання трьох соціально-культурних форматів: "настрою", "повідомлення" та "канону". Видавав нерегулярний часопис "Плерома". Автор ідеї та упорядник № 1-2, 1996 та № 3, 1998, у якому була вміщена Мала українська енциклопедія актуальної літератури "Повернення деміургів".

У 2002 році упорядкував 26-те число культурологічного часопису Ї.

Володимир Єшкілєв цікавиться культурою, історією та релігійними вченнями країн Сходу. Відвідав сакральні центри Індії, Ірану, Тибету, Непалу,Близького Сходу та Південного Кавказу. Свої мандри описує у тревел-блогах. Подорожні записки 2007 р. увійшли до книжки "Тибет", виданої у Лілея-НВ.

У 2011—2014 рр. був куратором проекту "Карпатська Мантикора". В межах проекту було проведено три Міжнародні літературні фестивалі "Карпатська Мантикора" та видано два числа часопису "Мантикора" присвячених актуальним проблемам української фантастики, фентезі та альтернативної історії. Під час фестивалів проводився конкурс "Золота мантикора" на найкраще оповідання у напрямі метареалізму.

З 2018 р. активно займається кінодраматургією.

У 2019 р. кіностудія "Ukrainian West Film" зняла повнометражний хужожній кінофільм — конспірологічний трилер "Pattern" за п'єсою Володимира Єшкілєва "Impudicus". Автор зіграв у фільмі одну із головних ролей — політтехнолога — Августина Бавловського. Фільм планується до виходу на екрани навесні 2022 р.

Джерело:https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=28329#google_vignette 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стань частинкою великої команди!

Група активних шкільних бібліотекарів, які вміють працювати по-новому, взяла за мету створити єдиний каталог (базу даних) шкільних бібліотек України, який покаже як вміють працювати шкільні бібліотекарі та надасть можливість заявити про себе. Розкажіть про свої успіхи! Настав момент, коли саме МИ МОЖЕМО і МАЄМО щось змінити в своїй професії! Шукайте свою бібліотеку, а якщо не знайшли то в коментарях дописуйте назву веб-сторінки (сайт, блог, FB, канал You Tube, Tik Tok та ін) та посилання.

Станіслав Кононович Славич-Приступа

  До 100-річчя від дня народження С. К. Славича-Приступи (1925 – 2013), українського  письменника, журналіста, громадського діяча.   Станіслав Кононович Славич народився 10 липня 1925 року в Харкові. Учасник Другої світової війни. Перебував у партизанському загоні, на фронті.  У 1947-1952 роках С. Славич – студент відділення журналістики Харківського державного університету (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 1954 року за станом здоров'я (туберкульоз) Станіслав Кононович переїхав до Ялти. Працював журналістом  в «Курортной газете» та інших виданнях, на телебаченні, кіностудії. Письменницький дебют молодого журналіста відбувся в 1958 році в журналі «Новый мир». 1959 року побачила світ перша книга письменника «Тишина» и другие рассказы. У 1963 році С. Славича за звинуваченнями офіційної літературної критики у «відході від принципів соціалістичного реалізму» було звільнено з газети. Майже десятиліття його твори не друкували...

Мігай Мункачі

 🎨 Мі́гай Му́нкачі (справжнє ім'я Міхаель фон Ліб) — угорський живописець німецького походження, зачинатель і творець угорського реалістичного живопису. З дозволу громади Мункача (тодішня назва Мукачева) він отримав прізвище Мункачі, яке вказувало на походження митця. 🟠 ЖИТТЄПИС: Мігай Мункачі народився 20 лютого 1844 року в Мукачеві в родині соляного офіцера, німця фон Ліба. Вже змалку Мігай багато читав і малював. Його старання і талант помітив мандрівний художник Елек Самоші, в якого юний фон Ліб бере перші уроки живопису протягом 1862—63 років, і який запропонував молодому митцю копіювати картини в Національному музеї у Будапешті.  Навчався у Віденській Академії мистецтв (1865), Мюнхенській Мистецькій академії (1866—68), 1868—69 роках навчається в Дюссельдорфі. У 1869-70 роках Мігай фон Ліб пише картину «Камера смертника», яку вирішує виставити на знаному мистецькому салоні у Парижі в 1870 році. Картина отримала Золоту медаль салону і принесла її автору європейську славу...