Рекомендації щодо роботи з фонд1ами бібліотек закладів освіти у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України

 

Бібліотеки закладів освіти мають залишатися безпечним місцем і для учнів, і для бібліотекарів, і для вчителів, для всього шкільного колективу. В умовах воєнного стану найважливіше – організувати роботу так, щоб усунути ризики для збереження життя та інформаційної безпеки учасників освітнього процесу.

Бібліотечні ресурси – ц¬¬е частина інформаційних ресурсів держави. Вони потребують особливої уваги, а також розвитку й захисту, зокрема й від поширення ворожих інформаційних впливів. У рекомендаціях враховані напрацюванння Міністерства культури та інформаційної політики України та дорадчого органу – Ради з питань розвитку бібліотечної справи, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О .Сухомлинського.

Рекомендовано бібліотекам закладів освіти припинити поповнення бібліотечних фондів виданнями, які мають походження або виготовлені та/або ввезені з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України відповідно до статті 281 Закону України «Про видавничу справу».

У процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у складі бібліотечних фондів рекомендовано вилучити видання, унесені до Переліку книжкових, що ведеться Державним комітетом телебачення й радіомовлення України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті за покликанням: https://cutt.ly/CHD24vq , зміст яких порушує вимоги частини третьої статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», а саме:

·      пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

·      містить виправдовування збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього / громадянського конфлікту чи громадянської війни, визнання правомірною збройну агресію російської федерації проти України та заперечення тимчасової окупації частини території України;

·      глорифікує осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації

самопроголошених органів, які у2зурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, так званих «повстанців», «ополченців», «ввічливих військових людей»;

·      спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, учинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;

·      унесений до Переліку видавничої продукції держави- агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції, що ведеться Державним комітетом телебачення й радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті за покликанням: https://cutt.ly/IHD9wm3 ;

·      автора (одного з авторів), які створюють загрозу національній безпеці, осіб, прізвища яких унесено до Переліку, оприлюдненого Міністерством культури та інформаційної політики України на офіційному веб-сайті за покликанням: https://cutt.ly/SHD9ogQ ;

·      видавців або авторів, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки й оборони України, прийнятих згідно з Законом України «Про санкції» та уведених у дію відповідними Указами Президента України, зокрема видавництв: «Эксмо», «АСТ», «Центрполіграф», «Издательский дом» «Питер», «Яуза», «Яуза-пресс», «Вече», «Алгоритм»,

«Книжный мир» (позиції 20-28 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки й оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019);

·      автори, які публічно підтримали агресію російської федерації проти України, інформація про них міститься у відкритому доступі в мережі «Інтернет».

Зважаючи на особливий статус та призначення бібліотек, у разі зберігання у їх фондах вищезазначених документів, бібліотеки не повинні популяризувати та представляти їх у відкритому доступі читачам. Також не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема, періоду СРСР, виняток становлять окремі документи, які є ядром бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).

Варто звернути увагу, що відповідно до статті 19 Закону бібліотеки не мають права вилучати та реалізовувати

документи, віднесені до цінних 3і рідкісних видань, унікальних документальних пам'яток, окрім випадків, передбачених законодавством.

Разом з тим, письменники, які писали російською мовою, але творчість яких пов’язана з Україною, тобто, або вони народилися в Україні, або відображали в своїх творах українську тематику, їх творчість буде залишатися в навчальних програмах і відповідно в бібліотечних фондах.

Ефективність використання наявних бібліотечних фондів у бібліотеках усіх систем і відомств значною мірою залежить від вирішення питань організації, розміщення та збереження документів на всіх існуючих носіях інформації. Для реалізації поставлених завдань проводиться комплекс заходів із науково

-методичного та інформаційного забезпечення управління фондом, серед яких розроблення найефективніших методів, прийомів і форм бібліотечної роботи, що сприяють оптимізації інформаційних ресурсів, зокрема забезпеченню збереження бібліотечного фонду.

Вилучення документів із бібліотечних фондів здійснюється відповідно до вимог, встановлених нормативно- правовими актами у сфері бухгалтерського обліку.

Процедура вилучення документів із фондів бібліотек державної власності визначена Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 (із наступними змінами). Механізм списання документів із фондів бібліотек комунальної власності визначається відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Документальне оформлення списання документів із фондів бібліотек державної і комунальної власності здійснюється відповідно до Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року № 818 (із наступними змінами), а також Методичних рекомендацій зі бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 (із наступними змінами). Не існує обмежень щодо кількості списання документів. Законодавчо закріплені обмеження щодо загальної суми списання. Так, у 2022 році за рішенням керівника дозволяється списувати повністю амортизовані основні фонди на суму менше як 50 тис. грн (див. п. 5 ПОРЯДКУ списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2007р. N1314 /Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-2007-%D0%BF#Text.

Інформація про списані (вилучені) видання (бібліографічні

записи) вилучається з карткових та електронних каталогів.

Рекомендовано         вести     4окремий      службовий       облік

документів, списаних у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, із метою подальшого врахування при поповненні бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм.

Вилучення фонду здійснюють комісією за наказом директора закладу освіти, у підпорядкуванні якої перебуває бібліотека. У наказі зазначаються причини, термін перевірки (початок та закінчення робіт), визначається спосіб її проведення, порядок відображення її результатів в обліку, вказується склад комісії та її голова. До створеної комісії повинні увійти бібліотечні працівники, обов’язково бухгалтер та особи, які відповідають за зберігання даного фонду, а також представник адміністрації (керівник установи або його заступник, завідувач бібліотеки), який і призначається головою комісії, а також учителів мови та літератури, історії, захисту України. Комісія організовує роботу вилучення документів із бібліотечного фонду: розробляє планові завдання, підраховує трудовитрати, визначає вид, спосіб інвентаризації та позначку про неї, складає акт вилучення документів (додаток 1) та опис вилучених документів (додаток 2). Голова комісії розподіляє роботу між членами комісії, перевіряє її якість, веде облік, проводить та оформлює підсумки вилучення із фонду, слідкує за виправленням виявлених помилок.

У проведенні вилучення документів із бібліотечного фонду беруть участь співробітники бібліотеки, що перевіряється, допускається залучення представників інших структурних підрозділів, зокрема, у шкільних бібліотеках до написання контрольних талонів можуть залучатися працівники закладу освіти, учні старших класів.

На початку роботи упорядковуються всі облікові документи: рахунки, накладні, акти прийому та переглядається наявність усіх актів на списання документів, приділяється увага правильному оформленню облікових документів: інвентарних книг, книги сумарного обліку, супровідних документів, веденню реєстраційної картотеки фонду підручників, періодичних видань. Перевіряються читацькі формуляри та, по можливості, ліквідується заборгованість користувачів, упорядковується прийом книг, отриманих замість загублених тощо.

Проводиться підготовча робота з фондом: перевіряється розстановка видань на полицях, усі книги, повернуті користувачами або затримані під час опрацювання до початку вилучення, повинні бути розставлені на стелажах. Також доцільно максимально звільнити фонд від дублетних, непрофільних і зношених видань. Для роботи з фондом готується необхідний інвентар: ручки, штемпелі, картки для написання контрольних талонів і порожні каталожні шухляди тощо.

У  невеликих  бібліотеках  (д5о  10  тис.  одиниць  зберігання), зокрема, шкільних, як правило, користувачів не обслуговують, тому доцільніше проводити роботу під час канікул.

На завершальному етапі роботи з бібліотечними фондами (до складання акта) працівники повинні підвести підсумки. На цьому етапі:

·      розшукуються книги, які не були виявлені під час роботи;

·      переглядаються інвентарні книги й на невиявлений документ виписується картка згідно з записом в інвентарній книзі.

На кожній сторінці інвентарної книги проставляється підрахунок вартості перевірених документів. Підсумкова вартість наявних документів звіряється з вартістю видань, зафіксованих у бухгалтерському обліку.

Робота з фондом може вважатися завершеною лише в тому випадку, коли її результати оформлені відповідним актом, який складається комісією не пізніше, як через 15 днів після завершення перевірки. Акт вилучення з бібліотечного фонду, надрукований у двох (трьох) примірниках, підписується членами комісії й затверджується директором установи. Один примірник акта залишається у відповідальної особи за фонд і зберігається постійно, другий передається в бухгалтерію. Якщо результати перевірки своєчасно не зафіксовані в акті, вона фактично втрачає своє значення. Видання, які не підлягають інвентарному обліку, списуються за окремими актами, у яких кількість примірників та їхня вартість указані сумарно. Після затвердження акта бібліотека списує з облікових документів та з довідково- пошукового апарату (ДПА) всі втрачені видання.

За результатами перевірки видається наказ, плануються заходи щодо усунення виявлених недоліків в організації обліку та зберіганні фонду, які доводяться до відома всіх членів колективу.

З огляду на це вважаємо, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є необхідною та, водночас, має відбуватися виважено, із урахуванням виду бібліотеки, і з застосуванням індивідуального підходу до кожного документа, який зберігається в її фонді.

Усі разом - проти російської агресії!