25 вересня народився Шелдон (Шел) Аллан СІЛЬВЕРСТАЙН.
Американський поет, письменник, драматург, ілюстратор, сценарист та композитор.
Малювати та писати оповідання та вірші він почав ще у 12 років, «від нічого робити», оскільки, за його власними словами, він не був особливо спортивним (хоча і мріяв грати в бейсбол) і не користувався увагою у дівчаток.
До коледжу він мало читав віршів інших поетів і бачив картини інших художників, і це відсутність будь-якого впливу ззовні допомогло йому сформувати свій власний художній стиль.
Шелдон Елан «Шел» Сільверстейн — американський поет, автор пісень, музикант, карикатурист, сценарист та дитячих книг, читачам останніх відомий як Дядечко Шелбі (англ. Uncle Shelby). Деякі свої карикатури він підписував ініціалами: S.S. Ім'я Шела Сілверстейна стало широко відоме завдяки дитячим книгам, які він сам і ілюстрував, — перш за все, «Зниклий шматочок», «Світло на горищі», «Де закінчується тротуар», «Щедре дерево». Сам автор говорив, що ніколи не вивчав поезію і тому виробив власний стиль, розслаблений та оповідально-розмовний, нерідко з використанням нецензурних виразів та елементів розмовної мови. Ішов Сільверстейн складав сленгову поезію і навіть переписав Гамлета в стилі реп. Романами письменника «Млин Богів», «Зворотній бік півночі», «Інтриганка», «Кревні узи», «Якщо настане завтра», «Гнів ангелів» та десятками інших зачитуються навіть ті, хто ніколи не був помічений у симпатіях до масової літератури.
Утім визначення «визнаний» щодо Шелдона застосовувати не дуже правильно, адже за рівнем популярності серед пишучої братії він справді не мав конкурентів. Ім'я Сідні Шелдона вписане в Книгу рекордів Гіннесса: це письменник, який найбільше «перекладається». Загальний наклад його романів, виданих у різних країнах світу, сягає 275 мільйонів екземплярів. При цьому у своїй творчості він був надзвичайно прискіпливим. Надиктувавши текст стенографістці, Шелдон зазвичай брав його редагувати, бувало, переписував книгу по 12—15 разів, і цей процес міг тривати місяцями.
Кінематограф, на благо якого також працював Шелдон (сценарії до «Шоу Патті Дюка», «Мрії про Дженні» тощо), віддячив йому преміями «Еммі» та іменною зіркою на голлівудській Аллеї слави. Про свій шлях на вершини визнання Сідні Шелдон написав у автобіографічній книзі «Зворотний бік мене». На цьому шляху белетристу довелося спробувати себе у різних амплуа: журналіста, гардеробника, кликали до кінотеатру, у продавцi, працівники фабрики... А завершив свою книгу Сідні Шелдон так: «Я зробив вражаючу кар'єру, в якій було немало і великих успіхів, і величезних невдач. Я хотів поділися з вами своєю історією і подякувати вам, тому що ви, читачі, завжди були зі мною. Я глибоко вдячний кожному. Ліфт продовжує підніматися вгору».
Шел Сільверстейн народився і виріс у Чикаго. Своїм першим джерелом натхнення він називав Ела Кепа: «Насамперед я почав перемальовувати Кеппа, він справді на мене вплинув. Він умло вимальовув фігурки людей, тіла, руки», - говорив Сільверстейн в інтерв'ю Стадсу Теркелу.
Серед карикатуристів, які вплинули на нього в ранні роки, Сільверстейн називав також Верджила Парча (англ. Virgil Partch).
Сілверстейн вступив до Чиказького художнього інституту (англ. Art Institute of Chicago), але пішов звідти, провчившись лише рік. Свої перші роботи він опублікував у студентській газеті Roosevelt Torch, потім, вступивши на військову службу, — у тихоокеанській філії газети Stars and Stripes; тут, зокрема, побачила світ його перша збірка коміксів Take Ten (1955). Повернувшись після демобілізації в Чикаго, Сілверстейн почав працювати фріланс-карикатуристом для різних журналів (підробляючи при цьому торгівлею хот-догами у парках біля стадіонів). Його карикатури публікували журнали Look, Sports Illustrated та This Week. У 1956 році Сілверстайн вперше вийшов на масовий ринок: книга "Take Ten" була передрукована видавництвом Ballantine Books під назвою "Grab Your Socks!" (З передмовою Білла Молдіна).
У 1957 році Сілверстейн став одним з провідних карикатуристів журналу Playboy, кореспондентом якого вирушив у навколосвітню подорож. Загалом тут вийшли 23 випуски його серії «Shel Silverstein Visits…». Ці дорожні карикатурні есе були зібрані в одній збірці Playboy's Silverstein Around the World (2007), з передмовою Х'ю Хефнера та введенням від музичного журналіста Мітча Майєрса. Карикатури Сілверстейна публікувалися в «Плейбої» щорічно ніч з 1957 до середини 1970-х років; один із випусків був розширений і вийшов окремим виданням під заголовком Uncle Shelby's ABZ Book (Simon & Schuster, 1961); це була перша його збірка, призначена виключно для дорослих. У 1960 році один із найвідоміших малюнків Сілверстайна був опублікований на обкладинці збірки карикатур "Now Here's My Plan: A Book of Futilities", що вийшов у видавництві Simon & Schuster.
