Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з квітень, 2024

Чорнобиль

  День пам'яті Чорнобильської трагедії 26 квітня Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу відзначають для привертання уваги до довготривалих наслідків аварії на ЧАЕС (1986 року) і запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Чи знаєте ви яка подія відбулася в Україні цього дня у 1986 році? Чи щось чули про «аварію на ЧАЕС» або «Чорнобильську катастрофу»? Скільки років минуло відтоді? Скільки років тоді було вашим батькам чи бабусям і дідусям? Можливо, хтось із родичів вам розповідав про це? Де розташоване місто Чорнобиль? (Спільний пошук на мапі.) Чи є серед вас або серед ваших знайомих ті, хто хоче стати фізиками-ядерниками? То що, власне, сталося в Чорнобилі? Відповіді на ці та інші питання ви дізнаєтесь перейшовши за покликанням 👉 https://drive.google.com/file/d/1FMTIpguaIZG3o1prlORqLOmX4Cptibxi/view і тут👉 https://drive.google.com/file/d/1IJQtIwKiRB7uTAxTQbeM_A67ZJswPpV9/view

КРІЗЬ ПОПІЛ ЛІТ Микола Зеров

Сценарій літературно-краєзнавчого ретропогляду https://libgonchar.org/images/stories/zerov.pdf ЧАРОДІЙ СЛОВА Біобібліографічний покажчик https://libgonchar.org/index.php?option=com_content&view=article&id=99:q-q&catid=60&lang=uk Богом посланий патрицій: труди і дні біобібліографічний покажчик https://library.kr.ua/wp-content/uploads/2021/01/zerov.pdf Презентація https://naurok.com.ua/prezentaciya-zerov-mikola-kostyantinovich-212134.html Микола Зеров 26.04.1890 — 03.11.1927 “Закоханий у вроду слів, Усіх Венер єдину піну, Ти чародійно зрозумів І мідних римлян, і Тичину.” (Максим Рильський, 1922) Дитинство поета і літературознавця Миколи Зерова минуло серед мальовничої природи, в родинній атмосфері, де народні пісні, які йому співала мати, стали тим сприятливим середовищем, що зформувало його самоусвідомлення та загальну культуру: «Я народився в м. Зінькові, на Полтавщині, 14 (26 по новому) квітня 1890 р. Батько – учитель, потім – завідуючий городською школою, нарешті – у ...

Тельнюк Станіслав Володимирович

 Тельнюк Станіслав Володимирович (26 квітня 1935, Іскрівка – 31 серпня 1990, Київ. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).) – український поет, прозаїк і літературний критик. Біографічні відомості Народився 26 квітня 1935 року в селі Іскрівці (зняте з обліку 1973 року) Якимівського району Запорізької області в родині агронома. Прізвище його батька було Тельнюк-Демірскі-Адамчук. Він був великим оригіналом, мав чотирьох дітей і дав їм різні прізвища. Тому Станіслав, який був старшим сином, його рідний брат Тельнюк-Адамчук, і сестри мали різні частини цього прізвища. Володимир Тельнюк-Адамчук став відомим математиком і астрономом, директором Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 1954 році Станіслав Тельнюк закінчив Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище; в 1959 році – факультет журналістики Київського університету. В 1962–1966 роках працював у редакції газети «Літературна Україна», далі відповідальний секретар Комісії кри...

Безцінний скарб Дмитра Білоуса

  24 квітня 2025 року виповнюється 105 років від дня народження поета, письменника, сатирика, літературознавця та перекладача   Дмитра Григоровича Білоуса  (1920-2004). Його називали «зодчим слова», «ходячою енциклопедією», сучасники дивувалися його феноменальній пам`яті. Він був неперевершеним оповідачем. Годинами міг читати рядки улюблених болгарських поетів мовою оригіналу й у власних перекладах . Навчався Дмитро Білоус на філологічному факультеті Харківського університету, де його однокурсниками були Олесь Гончар та Григор Тютюнник. Доля дарувала майбутньому письменнику цікаві зустрічі, які мали неабиякий   вплив на його подальшу творчість. Спілкування з Павлом Тичиною, Миколою Бажаном давало свої плоди і спонукало до творчості. 1948 року вийшла перша збірка сатири й гумору «Осколочним». Її редактором був Андрій  Малишко.  Наступні книги Дмитра Білоуса одразу знайшли свого читача та привернули увагу критиків: «Веселі обличчя», «Зигзаг», «Колос...

Рижко Олена Миколаївна

  Біографія Рижко Олена Миколаївна народилася 22 квітня 1975 року в селі Вільшанка Чуднівського району Житомирської області. Українська поетеса, прозаїкиня, літературознавиця. Член Національної спілки письменників України (від 2004 року). Кандидатка філологічних наук (2006). Доцентка (2007). Доктор наук із соціальних комунікацій (2018). У 1992–1994 роках навчалась у Житомирському державному педагогічному інституті імені Івана Франка на філологічному факультеті. 1998 року з відзнакою закінчила Київський педагогічний інститут. У 1998–1999 роках працювала літературною редакторкою видавництва "Горудень" (Київ). У 1999–2002 роках була науковою співробітницею КБ Енциклопедії Сучасної України Національної академії наук України. У 2002–2008 роках – доцентка кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету. Від грудня 2008 року – доцентка кафедри журналістики Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. З вересня 2018 р. – доце...

Вебресурси про Голодомор

  Добірка корисностей: (НЕ) СКЛАДНА ІСТОРІЯ: ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОМІКС ПРО ГОЛОДОМОР  https://supportyourart.com/stories/ne-skladna-istoriya-pershyy-ukrayinskyy-komiks-pro-holodomor/?fbclid=IwAR3HGHTgVMOuLEHMGKCCP4vuj3z1OHLXMvKuhAEi03d8siJyNda-gFvzJAM плакат https://i.pinimg.com/originals/ae/9b/87/ae9b87649c8e6da6ace49dd14aca17fb.jpg паперова свічка майстер-клас https://krokotak.com/2019/12/paper-candles-3/ майстер-клас, крафт, колосок памяті про голодомору https://krokotak.com/2019/08/wheat-kids-craft/ розтяжка для оформлення тут https://ru.pinterest.com/knittedcharm/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80/ Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. ✔ Плакат - "Голодомор: знати, щоб бути!" ( Завантажити  ) ✔ Плакати присвячені темі "Голодомору" ( Завантажити ) ✔ Хмаринки слів   Виховні заходи ✔...

Світ фантастики від Сергія Дяченка

  75 років від дня народження Сергія ДЯЧЕНКА Чому люди так охоче читають фантастику? Перша версія: люди, які цікавляться фантастикою, ховаються від жорстокої дійсності. Друга, доволі поширена: фантастика – це література легкого жанру, який не потребує особливої діяльності мозку. Ще версія: це література вільних людей; люди, які хочуть бути вільними, прагнуть читати саме таку літературу, а фантастика – жанр надзвичайно вільний у виборі літературних прийомів. Автор можете дозволити собі загнати свого героя у таке скрутне становище, на що не спроможна класична серйозна література. А ось думка найвідомішого українського письменника-фантаста Сергія Дяченка: «Всі ми фантасти в нашому дитинстві. Взагалі дитина до п’яти років – академік. Засвоїти мову, звичаї свого народу – надзвичайно складне і творче завдання. Якщо Ви згадаєте своє дитинство, то ви вірили у відьом, бабу Ягу і таке інше. Міфологічне сприйняття світу. А потім, на жаль, реалізм буття збиває з пантелику всіх нас. Коли ми дор...

Суперкруті від Аудгільд Сульберґ

12 квітня народилася Анне Аудгільд Сульберґ (1975), норвезька прозаїка, авторка підліткової літератури, літературний критик Дванадцятилітня Анне Беа вважає себе потворою, та й у школі на неї поглядають співчутливо. А дехто, особливо трійко крутелиць із їхнього класу, взагалі відверто з неї глумляться. Тому дівчинка мало з ким спілкується, і якби не найкращий друг Нільс, її життя було б зовсім нестерпним. Але Анне Беа доведеться поглянути в очі своїм найбільшим страхам і дати відсіч суперкрутим. Аудгільд Сульберґ. Хто проти суперкрутих: повість. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 208с. Книгу норвезької письменниці Аудгільд Сульберґ «Хто проти суперкрутих» варто читати, коли у котрий раз почуваєшся катастрофічно невпевненим у собі, або ж коли терміново потрібен кількагодинний релакс над чтивом, яке за цей час «проковтнеш» від початку до кінця. Врешті-решт, «Хто проти суперкрутих» варто розгорнути бодай з тою метою, щоб дізнатися, що навіть у холодній Норвегії з її нордичним типом...

Талант і доля Василя Голобородька: до 80-річчя від дня народження.

Василь Голобородько — одна з найяскравіших постатей української літератури ХХ ст. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Симоненка та Миколи Трублаїні.Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Середню школу-інтернат закінчив 1963 року. 1964 року вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів. У ...