-->

вівторок, 12 листопада 2024 р.

Щаслива дитина - успішна країна. До всесвітнього Дня дитини

 Були часи, коли дітей взагалі не сприймали як людей особливого віку — до них ставилися так, як до дорослих. Минуло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло, що діти потребують відмінного ставлення.

Лише в XVII-ХVШ ст. діти отримали належну увагу, бо раніше вони не мали ні дитячого одягу, ні дитячих іграшок чи книжок.
У середньовічній Німеччині слово «дитина» взагалі було синонімом до слова «дурень». Дітям було нелегко - не було законів, які оберігали б їхнє життя.
Довгі роки найрозумніші і найдобріші люди боролися за права дітей самотужки, і нарешті, у 1924 році, вони зібралися у місті Женеві, де прийняли перший документ про потреби дітей - Декларацію прав дитини.
Упродовж XX ст. було прийнято цілий ряд документів, спрямованих на захист дітей та дитинства.
Трохи історії
ООН - міжнародна організація, до якої входить більше, ніж 150 країн світу. Вона утворена в 1945 році. Це організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни.
Подивіться уважно, скільки правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.
1924 р. - перша Декларація прав дитини
1959 р. - Декларація прав дитини
1982 р. - Конвенція ООН про права дитини.
Зазначимо, що права, викладені в Конвенції ООН, набувають сили лише в тих державах, які підписали цю Конвенцію і зобов'язалися її виконувати. На жаль, сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються.
Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство:
1991 р. - Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини і зобов'язалася її виконувати
1991 р. - прийнято Закон України про освіту
1996 р. - прийнято Конституцію України
2001 р. - прийнято Закон України «про охорону дитинства».

  • Грати #права_рулять https://rightsrule.com.ua/?fbclid=IwAR32LnerIFbl1RTYWIzbgAxdYWdI57GDJcGifNJcdvrcezIIDd3c4Y64KEo
  • Матеріали для оформлення https://ru.pinterest.com/knittedcharm/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE/
  • Презентація "Права та обов'язки дітей" https://naurok.com.ua/prezentaciya-prava-ta-obov-yazki-ditey-106071.html
  • Квест до "Всесвітнього дня дитини" https://vseosvita.ua/library/kvest-do-vsesvitnogo-dna-ditini-496399.html
  • Подорож з казковими героями до Країни Права https://lodb.org.ua/bibliotekaryam/metodychnyj-portfel/podorozh-z-kazkovymy-geroyamy-do-krayiny-prava

неділя, 3 листопада 2024 р.

Чарівний світ казок



Інтернет-ресурси для бібліотечних працівників та вчителів початкових класів. "Світ казок"- цікавий сайт для дітей, їх батьків та вчителів.


Велике зібрання українських народних та народів світу казок в друкованому, аудіо та відео вигляді.
http://kazka.p.ht/
Українські народні казки http://kazki.org/index.php/home/ukrtales
Казки народів світу http://kazki.org/index.php/home/worldtales
Літературні казки http://kazki.org/index.php/home/literaturetales
Аудіоказки http://kazki.org/index.php/sound
Казки-презентації http://kazki.org/index.php/presentation
Сайт Казки братів Грімм - http://sites.google.com/site/kazkibrativgrimm/
Сайт Казки Шарля Перро - http://sites.google.com/site/kazkisarlaperro/
Сайт Казки Андерсена - http://sites.google.com/site/kazkiandersena/


Презентації для учнів початкових класів

http://educat.at.ua/
Сайт об'єднує вчителів, що створюють навчальні презентації для своїх учнів. Налічує більш як 1700 презентацій та відеоматеріалів.

веб-сайт „Книги для дітей”
веб-сайт для дітей „Весела абетка”
веб-сайт „Дитяча література”
веб-сайт „Українська казка”

середа, 30 жовтня 2024 р.

Всеволод Нестайко - володар країни сонячних зайчиків

 (1930-2014)

ЗО січня 1930 Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько.
1933 Сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом».
1943 З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мама організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли — Всеволода прийняли зразу до шостого класу.
1947 Скінчивши десятирічку,майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими й голодними були повоєнні роки Всеволода Нестайка, але то були роки юності й студентства, які запам'ятовуються на все життя.
1950-1956 В. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь».
1952 Всеволод Зіновійович закінчує філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. А перед тим, у 1950 році, Нестайків однокурсник Олег Микитенко вступає до аспірантури й залишає роботу в дитячому журналі "Барвінок". "Я став працювати замість нього літредактором-коректором. Відтоді й почався мій зв’язок з українською дитячою літературою", – згадує згодом Всеволод Зіновійович. У "Барвінку" молодий письменник почав друкуватися й спілкуватися з класиками – Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським.
1956-1987 Всеволод Нестайко завідував редакцією у видавництві «Веселка».
1956 Перші оповідання для дітей Всеволод Зіновійович Нестайко почав друкувати в журналах "Барвінок" та "Піонерія". Перша книжка під назвою "Шурка і Шурко" побачила світ. Цього ж 1956 року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників.
1956 - 1976 Свій шлях у дитячій літературі Всеволод Зіновійович засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них "В Країні сонячних Зайчиків" (1959), "Супутник ЛІРА-3" (1960), "Космо-Натка" (1963), "Робінзон Кукурузо" (1964), "Тореадори з Васюківки" (1973), "Одиниця з обманом" (1976) та інші.
1957 Нестайко одружується, дружина Світлана Пилипівна супроводжує письменника на протязі всього його життя.
1963 Роман Тореадори з Васюківки. Вперше видавався у 70-тих роках видавництвами "Веселка" та "Школа". За часів незалежної України твір було надруковано видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Роман складається із трьох частин: "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих". Героями повісті є Ява та Павлуша. Роман зазнав другої редакції у 2004 році: було видалено ідеологічні нашарування, деталі, незрозумілі після розпаду СРСР, і додано нові сюжети.
1968-1969 Телефільм "Тореадори з Васюківки" одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Його замовили загалом 72 країни світу. На жаль, в Україні на телеекранах фільм не з’явився. Чиновники від культури знайшли в ньому наклеп на радянську дійсність, а героїв визнали "нетиповими піонерами".
1979 Трилогію "Тореадори з Васюківки" внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.
1984-1985 Кінофільм "Одиниця з обманом" премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).
1982 За повість-казку "Незвичайні пригоди у лісовій школі" Всеволод Нестайко був удостоєний премії ім. Лесі Українки.
2004 У донбаському місті Дружківка працює дитяча бібліотека імені В.З. Нестайка.
16 серпня 2014 року класик української дитячої літератури відійшов у вічність.

Азімов знайомий і невідомий

2 січня 2025р. виповнюється 105 років від дня народження знаменитого письменника-фантаста Айзека Азімова. Пропонуємо до уваги віртуальний бібліографічний огляд, який знайомить з його творчістю.
АЗІМОВ – американський письменник-фантаст і популяризатор науки. У 1964 році, під час Всесвітньої виставки в Нью-Йорку, видання The New York Times запитало в Азімова, чого досягне людство через півстоліття – тобто в 2014 р. Письменник висунув чимало різноманітних теорій, і деякі з них справдилися. Зокрема 3D фільми, використання сонячної енергетики, смартфони, використання штучних супутників (ми зможемо телефонувати в будь-яку точку світу й при цьому не тільки бачити, але й чути співрозмовника – нічого не нагадує?), заморожені обіди – так-так, Азімов зміг передбачити навіть таку, здавалося б, тривіальну річ. Як у науково-фантастичних, так і в науково-популярних творах Азімова проявився просвітницький дух прихильника розуму і знання, глибоко заклопотаного майбутнім людства. Багато вчених, що вивчають перспективи створення штучного інтелекту, визнають вплив його творів.
Айзек Азімов (2 січня 1920 – 6 квітня 1992) – американський письменник російського походження, професор біохімії Бостонського університету, популяризатор науки, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики. Айзек Азімов написав близько 500 художніх та науково-популярних книжок. Терміни з його книг вкоренилися в англійській мові. Багаторазово отримував премії Г'юґо і Неб’юла. Азімов разом з Артуром Кларком та Робертом Хайнлайном відноситься до «великої трійці» письменників Англії і Америки.





Азімов, Айзек. Я, робот / Айзек Азімов. – 1987. – Київ : Веселка, 272 с.

У цьому унікальному виданні зібрані найрізноманітніші твори Айзека Азімова, об'єднані однією особливістю: в кожному з них порушена одна з ключових «азімовскіх» тем – роботи. Точніше, не стільки самі роботи як створені людиною механізми, скільки проблеми їх взаємодії з людьми з технічної, етичної та інших точок зору. Мабуть, ні до, ні після Азімова, ніхто не приділяв так багато уваги цій тематиці в своїх фантастичних творах, і тим цікавіше цей тематичний збірник – як для фанатів Айзека Азімова, так і для широкого кола любителів якісної фантастики.



Азімов, Айзек. Кінець вічності : вибрані твори / Айзек Азімов ; пер. з англ. – Київ : Дніпро, 1990. – 767 с. – (Фантастика. Пригоди. Детектив).



Роман «Кінець Вічності» описує діяльність організації під назвою «Вічність», що існує поза часом. До її складу входять спеціально навчені і відібрані люди з різних століть, що дали обітницю безшлюбності. «Вічність» контролює подорожі в часі за допомогою так званих колодязів часу. Досягнувши певного рівня розвитку, наука вирішує завдання подорожі в часі за допомогою за допомоги використання колосальної енергії вибуху наднової зорі. Завдання організації, на чолі якої стоїть Рада Часів, є коректування долі людства, яке на своїй дорозі весь час скачується до самознищення. Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлан, зробивши одне з переміщень в часі, закохується у вродливу дівчину Нойс з іншого століття. Харлан стає перед вибором – обов’язок і підпорядкування закону або особисте щастя? Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».





Айзек, Азимов. Камешек в небе. Т. 2 : роман, повести, расскказы / Азимов Айзек ; пер. А. Бурцева. – Иркутск : Восточно-Сибирское книжное издательство, 1993. – 352 с.



Через тисячі років Земля перетвориться в загублений серед зірок маленький світ на околиці Галактичної Імперії, яка об'єднує сотні мільйонів населених планет. Їх жителі будуть сприймати її як незначний, зачумлений радіацією камінчик в небі, і лише горді земляни збережуть віру в те, що їх планета є колискою людства і повинна по праву бути центром Імперії. Але ще ніхто не знає, яку ціну доведеться заплатити за відродження колишньої величі.





Азимов Д. и А. Норби и пропавшая принцесса : повесть / Д. и А. Азимов ; перекл. з англ. – Москва : ЭКСМО-Пресс, Армада, 2000. – 208 с.



Норбі – незвичайний робот, друг Джеффа Уеллса, кадета Космічної академії – геть зневірився в собі. Їх корабель «Багатообіцяючий» прибув на планету Мелодія, щоб відшукати сліди зниклої принцеси з планети Ізз, і вся команда потрапила і полон до неприємних скользупів. Попалися всі: і обережний Джефф, і його відчайдушний брат, і генерал Йоно, їх мудрий вчитель, і навіть Норбі, що вміє зникати і з'являтися де і коли захоче. Важко почувати себе безпорадним. Але не треба здаватися. Адже поруч Джефф, і він вірить в кращого робота на світі!





Азимов, Айзек. Постоянная должность : повесть; / А. Азимов ; Испанский сундук : рассказ / А. Кристи. – Київ : Молодь, 1991. – 160 с.



У хімічній лабораторії одного з університетів США виявлений труп молодого аспіранта Ральфа Ньюфелда. Що це вбивство чи нещасний випадок? За розслідування приймається поліцейський детектив і ... старший викладач хімії Луїс Брейді.





Азимов, Айзек. Стальные пещеры. Обнаженное солнце : романы. Т.1 / А. Азимов ; пер. з анг. – Москва : ЭКСМО-Прес, Армада, 2000. – 208 с.


Стальні печери. Вчинено вбивство представника іншої планети, космоніта, який знаходився на Землі в складі мирної делегації. Справа може обернутися грандіозним міжпланетним скандалом, а це для страждаючої від перенаселення своїх міст-мурашників і зовсім беззахисною перед своїми колишніми позаземними колоніями Землі буде дуже недоречно.
Міжпланетному скандалу зобов'язаний запобігти нью-йоркський детектив класу С-5 Ілайджа Бейлі, саме йому доручено розслідування вбивства космоніта. Але у представництва космонітів є й інші цілі, крім розслідування вбивства, і напарником до Ілайжду направляється дивний космоніт з ім'ям Р. Деніел Оливо. Ілайджа Бейлі не відразу здогадався, що в імені напарника «Р» – означає робот ...

Оголене сонце. Детектива Ілайджа Бейлі, майстерність якого в попередньому розслідуванні було помічено і у космонітів, запрошують відвідати один з Зовнішніх Світів – солярій, з проханням допомогти в розслідуванні вбивства. Солярію – дивний світ, в якому спілкування людей особисто, а не через голографічний Телеконтакт, є табу. З таким підходом і вбивство, яке зажадало особистої присутності, здається неможливим, але тим не менш воно відбулося ...





Азимов, Айзек. Основание / А. Азимов. – Москва : Центрполиграф, 2003



Дія першої частини трилогії «Основание» розгортається в далекому майбутньому, коли заселені планети мільйонів зоряних систем Галактики. Математик і психоісторик Хері Селдон пророкує крах і відродження через багато років незламної Галактичної Імперії. Щоб пом'якшити наслідки катастрофи він розробляє проєкт створення «Основание», яке повинно стати центром зародження нової Імперії ...





Азимов, Айзек. Сами боги / А. Азимов. – Москва : ЭКСМО, 2008


Землі більше не загрожує енергетична криза – завдяки щасливому випадку Фредерік Хеллем створив Електронний Насос – практично невичерпне джерело незвичайно дешевої, безпечної і екологічно чистої енергії. Облагодіяне людство і не підозрює, що насправді стоїть за геніальним відкриттям і яку ціну йому доведеться заплатити за цей чудовий подарунок долі.





Айзек Азімов. Друга Фундація / А. Азімов ; переклад з англійської : Р. В. Клочко. – Харків : КСД, 2017. – 224 с.


Загадкова, незнана Друга Фундація – мета усіх пошуків. Без потаємної держави Мул не може завершити свою омріяну місію – підкорення всієї Галактики. Генерал Прітчер зазнає невдачі за невдачею і Мул розуміє: треба шукати допомоги. Поки що їхні пошуки ґрунтуються тільки на словах-орієнтирах славнозвісного психоісторика Гарі Селдона, який вказував напрямок — «на іншому кінці Галактики, там, де закінчуються зірки»…

Історія пошуків Другої Фундації розтягнулася на дестяки років. Після смерті Мула його союз планет розпадається. Перша Фундація повертає собі владу. Але інтриги, пов’язані із пошуками таємничої Другої Фундації не вщухають. Можливо, шукачів хтось навмисно збиває зі сліду? А, може, Другої Фундації не існує?

вівторок, 29 жовтня 2024 р.

Лемоні Снікет (Деніел Хендлер). Біографія, цікаві факти

 Лемоні Снікет — це літературний псевдонім відомого американського автора Деніел Гендлер. Він здобув всесвітню популярність завдяки серії книг «Серія нещасних подій», в якій розповідається про трагічні пригоди сиріт Бодлерів. Справжнє ім’я автора Деніел Гендлер, він народився 28 лютого 1970 року в Сан-Франциско, США. Крім того, що він створив одного з найвідоміших вигаданих оповідачів Лемоні Снікета, Гендлер активно займається сценарною роботою, музикою та театром.

Псевдонім Лемоні Снікет спочатку був створений, щоб уникнути небажаної пошти, але пізніше він став частиною великої літературної гри, в якій автор уособлював вигаданого персонажа — детектива і біографа сиріт Бодлерів. Крім того, його твори також стосуються інших жанрів: сатиричної прози, дитячої літератури та сценаристської діяльності.

Серія книг «Серія нещасних подій» швидко здобула популярність завдяки своєму унікальному стилю, похмурому гумору та незвичній подачі. Лемоні Снікет розповідає історію, часто звертаючись до читача і створюючи відчуття інтерактивності. Крім того, Гендлер був залучений до адаптації книг у фільм 2004 року, а пізніше і до серії на Netflix.

Тепер давайте розглянемо 20 цікавих фактів про Лемоні Снікета, які розкриють більше деталей про життя та творчість цього загадкового автора.

Цікаві факти про Лемоні Снікета:

  1. Справжнє ім’я Лемоні Снікета — Деніел Гендлер. Він народився 28 лютого 1970 року в Сан-Франциско, Каліфорнія.
  2. Спочатку псевдонім був жартом. Деніел використовував ім’я Лемоні Снікет, щоб уникнути небажаної пошти від консервативних організацій.
  3. «Серія нещасних подій» складається з 13 книг. Кожна з них детально описує життя сиріт Бодлерів, які зіткнулися з багатьма нещастями після смерті своїх батьків.
  4. Книги Лемоні Снікета містять багато сатиричних і темних елементів, проте вони користуються популярністю серед дітей та дорослих.
  5. Персонаж Лемоні Снікет в книгах виступає як оповідач і біограф сиріт Бодлерів. Він досліджує їхнє життя та розслідує причини трагедій, які трапляються з ними.
  6. Деніел Гендлер також є музикантом. Він грав на акордеоні в декількох гуртах, зокрема у «The Magnetic Fields» і «The Gothic Archies».
  7. Перший роман у серії був опублікований у 1999 році. Це була книга «Поганий початок», яка відкрила цілий світ нещасливих подій.
  8. Netflix адаптував «Серію нещасних подій» у телевізійну серію, яка мала великий успіх. Гендлер був виконавчим продюсером проєкту.
  9. Лемоні Снікет також створив серію «All the Wrong Questions». Це серія з чотирьох книг, яка розповідає про дитинство Снікета.
  10. Деніел Гендлер написав сценарій до фільму «Лемоні Снікет: Серія нещасних подій» (2004). Проте пізніше він був замінений іншим сценаристом через зміну режисера.
  11. Гендлер також створив кілька дитячих книжок під псевдонімом Лемоні Снікет, включаючи «Композитор помер» та «Латке, який не міг зупинитися».
  12. У дитинстві Гендлер був відмінником, проте в університеті він почав займатися літературною діяльністю. Він закінчив Wesleyan University, де здобув ступінь бакалавра.
  13. Перші твори Гендлера були для дорослої аудиторії, але після створення Лемоні Снікета його стиль став орієнтованим на дітей та підлітків.
  14. Лемоні Снікет використовує суміш реальності та вигадки у своїх творах, що створює ефект інтерактивності з читачами.
  15. Гендлер писав під кількома псевдонімами, але Лемоні Снікет став найуспішнішим. Цей персонаж розвинувся в окремий літературний феномен.
  16. Він є автором кількох п’єс, зокрема «Imaginary Comforts», яка була інсценована в 2017 році в Berkeley Repertory Theatre.
  17. Крім серії про Бодлерів, Гендлер випустив супутні книги та додаткові історії для більшого занурення в світ Лемоні Снікета.
  18. Деніел Гендлер працював над кількома музичними проєктами, включаючи саундтреки до своїх аудіокниг.
  19. Лемоні Снікет завжди звертається до свого читача, створюючи відчуття персонального звернення, що надає творам додаткового емоційного заряду.
  20. Гендлер заснував свою власну поетичну платформу Per Diem Press, яка сприяє розвитку молодих письменників та поетів.

Ці факти про Лемоні Снікета показують, як Деніел Гендлер використовував свою уяву і талант для створення унікального літературного світу, який продовжує захоплювати читачів різних поколінь.

Джерело: https://celebs.com.ua/lemoni-sniket-biografiya-tsikavi-fakty/ 

понеділок, 28 жовтня 2024 р.

Творець Гімну України: до 210-річчя від дня народження Михайла Вербицького

  4 березня 1815р р народився Михайло Вербицький – видатний прогресивний діяч української культури, священик і композитор, творець гімну України.

Михайло Вербицький, уродженець с. Явірник Руський поблизу Перемишля (зараз – територія Польщі), був засновником «перемишльської» композиторської школи.

Творчий шлях М. Вербицького був складним. Його життя нагадує біографії багатьох відомих європейських романтиків, сповнені конфліктами з навколишнім консервативним середовищем, неприйняттям новітніх течій і самобутності творчості митця, важким соціальним становищем і особистими трагедіями.

Спадщина композитора налічує близько двадцяти музичних вистав (співоігор, оперет, комедіо-опер), сорока духовних композицій, тридцяти хорів світського характеру, солоспівів, дванадцять оркестрових полонези, а також твори для гітари. Серед музики М. Вербицького, написаної до «Верховинців» польського драматурга В. Коженьовського, вперше прозвучали широко відомі пісні «Верховино, світку ти наш», «Гей, браття-опришки». Натомість, національний гімн «Ще не вмерла Україна» на слова П. Чубинського митець скомпонував саме як твір для голосу з гітарою.

Автограф його першої редакції музики до « Ще не вмерла Україна» зберігся у відділ рукописів Наукової бібліотеки імені В. Стефаника АН УРСР у Львові з позначкою композитора В. Матюка: « Манускрипт Михайла Вербицького. На пам’ятку і до перепоховання бібліотеці передаю хвальному товариству “Станіславський Боян”». Лише згодом, 1864 р., на прохання ректора Перемишльської духовної семінарії композитор видозмінив її для хорового виконання в супроводі оркестру в музично-драматичній виставі «Запорожці» під назвою «Ще не вмерла Запорожжя».

Газета «Слово» повідомляла, що пісня настільки припала публіці до душі, що її довелося неодноразово повторювати на біс. Наступного дня її співало все місто, а незабаром – вся Галичина.

У 1910 р. пісня була записана на платівку у виконанні славетного співака Модеста Менцинського. Нове життя гімну почалося з часу утворення незалежної Української держави в січні 1918 р. Слово і музика пісні друкувалися у багатьох виданнях, зокрема у Києві, Львові, Відні, Берліні українською, в перекладі англійською, німецькою та іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи і духові оркестри з нагоди державних свят – відкриття університету у Києві(1918) та Кам’янці-Подільському (1918), з нагоди врочистих зустрічей іноземних послів і делегації. Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала протягом усього часу існування Української держави; як гімн пісня використовувалася іншими державами.

Однак офіційно проголошений Державним гімном твір був 15 березня 1939 р. сеймом новоутвореної Карпатської України, а також народними зборами 30 червня 1941 р. під час проголошення Акта відновлення Української держави. Карпатська Україна проіснувала недовго. Гімн «Ще не вмерла Україна» був заборонений у Радянській Україні – з 1 січня 1950 р. тут офіційним гімном був затверджений текст «Живи, Україно».

Твір М. Вербицького прозвучав знову лише 9 березня 1990 р. в Києві, біля пам’ятника Кобзареві, у виконанні хору кубанських козаків і хору канадських українців. Відповідно до указу Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 р., твір «Ще не вмерла Україна» дістав статус Державного Гімну.

Рекомендована публікація

Щаслива дитина - успішна країна. До всесвітнього Дня дитини

 Були часи, коли дітей взагалі не сприймали як людей особливого віку — до них ставилися так, як до дорослих. Минуло не одне тисячоліття, пок...